- уповільнений
- (впові́льнений), -а, -е.Зі зменшеною швидкістю; повільніший, ніж звичайно.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
уповільнений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
рівномірно уповільнений — дієприкметник з прислівником … Орфографічний словник української мови
уповільненість — (впові/льненість), ності, ж. Абстр. ім. до уповільнений (впові/льнений) … Український тлумачний словник
уповільнено — (впові/льнено), Присл. до уповільнений (впові/льнений) … Український тлумачний словник
загальмованість — ності, ж. Уповільнений перебіг, прояв чого небудь. •• Ідеато/рна загальмо/ваність мед. уповільнення темпу мислення і мовлення, що може спостерігатися при різних психопатологічних станах. Мото/рна загальмо/ваність мед. уповільнення, одноманітність … Український тлумачний словник
бавний — а, е, діал. 1) Довготривалий. 2) Уповільнений … Український тлумачний словник
брадифренія — ї, ж. Уповільнений перебіг психічних процесів (мислення, мовлення, емоційних реакцій) … Український тлумачний словник
затриманий — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до затримати. || затри/мано, безос. присудк. сл. || у знач. ім. затри/маний, ного, ч., затри/мана, ної, ж. Людина, яку затримано. 2) у знач. прикм. Який має невелику швидкість і т. ін.; уповільнений (про дію, рух) … Український тлумачний словник
малий — а/, е/. 1) Невеликий розміром, незначний величиною; прот. великий. || Недовгий, неширокий і неглибокий (про водойми). || Невисокий, низький. || Неширокий, вузький. || Меншого, ніж треба, розміру. || Уживається в складі власних імен, назв установ … Український тлумачний словник
обважнілий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до обважніти. 2) у знач. прикм.Який збільшився у вазі або набрав додаткової ваги. || Який прогнувся, обвис і т. ін. під вагою чого небудь. || Важкий, неповороткий (про людину, живу істоту). 3) у знач. прикм. Який… … Український тлумачний словник